пʼятницю, 29 січня 2021 р.

29 січня ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ



Памяті  Крут

Мета заходу:

  • формувати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого, інтерес до літератури про бій під Крутами;
  • розвивати мотивацію, спрямовану на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу однолітків;
  • прищеплювати любов і повагу до історичних надбань українського народу, інтерес до минулого;
  • виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до історії власного народу.

Обладнання: проектор, ноутбук, виставка літератури про події під Крутами. 



Читець: І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

 

1.вед.  Пам’яті героїв Крут – присвячується!

2.вед.  29 січня 1918 року в історії України зявилася нова сторінка, щедро полита молодою кровю, назва якої – Крути!

1.вед.  Крути – це великий перелом на межі двох століть. Ми вчитуємось у цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо:чому так сталось?Чому ніхто не помітив у той радісний час визволення України, що на нашу землю насувалась чорна тінь.

2. вед. А вороги України не спали. Більшовицька Москва проголошувала інтернаціональні гасла, насправді готувала армію і зброю для війни з Україною.

Наперед виходить дівчина в образі матері-України зі свічкою в руках.

Дівчина:

Стоїть сумна, похилена верба...

То Україна і її судьба...                     

Горить, немов свіча, тополя —

То України горда доля.

Червоні люди, в снігу калина —

То України сліз краплини...

 

1.Вед.  Світова історія знає багато жертв заради  ідей, але аналогічної  Крутам не було.                                                                                                                                        2.вед. 29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині, сталася трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України…

1.вед. Запис до лав юних захисників Центральної Ради відбувався добровільно. 15 січня 1918р. на зборах Другої Української ради імені Кирило-Мефодіївського братства студент гімназії Микола Тригуб  зачарував гімназистів своєю патріотичністю: «Вступайте до студентського куреня! Закликаю лише тих, хто вірить в Україну і готовий за неї померти. Зберемось і вирушимо на фронт. От і все».

ВІДЕО

Вірш «На Аскольдовій могилі»

Читець:

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі-

Український цвіт!-

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого зазнявся воїн?

Боже, покарай!-

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

 З славою святих.

 На Аскольдовій Могилі

 Поховали їх.

 

1.Вед. 103 роки тому 300 юнаків-героїв показали приклад  мужності відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони живуть у памяті і справах наступних поколінь. Сьогодні тут зібралися ті, кому не байдужа пам'ять про героїв Крутів. Тож вшануймо їх пам'ять хвилиною мовчання.

 Хвилина мовчання.

2.Вед.  Будьмо патріотами, любімо  нашу багатостраждальну матір-Україну. Сьогодні вона, як ніколи потребує нашої допомоги.

Ви за свободу гинули без  скарги,

Серед  потоків і руїн.

Вічна Вам пам'ять, вічна вам слава

І наш доземний уклін!

Ви не просили в ворога пощади

Не пригинали колін.

Вічна вам пам'ять , вічна вам слава,

І наш доземний уклін!

Ваші могили знані й не знані,

Волі народної дзвін.

Вічна Вам пам'ять, вічна вам слава

І наш доземний уклін!

 

1 вед. Після повернення Центральної ради 19 березня 1918 р.  до Києва, М. Грушевський  запропонував вшанувати пам'ять  стрільців студентського куреня  та промовив над могилою: «Для вас ця могила навіки залишається полум’ям віри … Діти України… Вона буде тим дзвоном… що не дасть забути… Будьте певні, шановні герої, що ваша смерть не даремна. Вона живе і житиме довіку – вільна самостійна Україна».

        Крути – наша слава і честь. Плач же, рідна Україно, за вірними синами. Плач і готуй нових, таких же щирих охоронців, таких же незламних і щирих борців, бо ще довго і тяжко прийдеться тобі боротися за своє щастя.

2 вед. На жаль і сьогодні, з того самого північного напрямку, лунає такий  самий загарбницький клич до походу на Україну.

Через 103 років після вікопомного бою юних вояків під Крутами історія повторюється, і  українці знову боронять свою державу перед російським агресором зі сходу.

 Памятаймо наказ Великого Кобзаря. Так, як ваші ровесники стали на захист України в нерівному бою 103 роки тому, станьте на мирну битву за Ураїну. Заспіваймо як і герої Крут, наш Гімн «Ще не вмерла Україна».

                                    Звучить Гімн України.(співають діти)

1.вед. Слава, слава Україні!

І її народу, що своїм життям безцінним захищав свободу.

2.вед.  Що одвічну самостійність – розумом відстояв.

Тричі Слава Україні і її героям!



вівторок, 26 січня 2021 р.

27 січня ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».

Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»

 

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

 

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

 

Остаточне розв’язання єврейського питання

 

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.

 


Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Голокост в Україні

 Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

 «Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

 

Румунські солдати вартують євреїв перед етапуванням до Трансністрії, берег Дністра в Бессарабії

 

На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

 Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

 Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.

Бабин Яр

 Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.


Військовополонені закопують тіла розстріляних у Бабиному Яру. 01.10.1941.

 Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв.

 



Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑ близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області – близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000 жертв.


неділю, 10 січня 2021 р.

11 січня - Всесвітній День "Дякую"


 11 січня - Всесвітній день «спасибі»

Свято слів вдячності виникло порівняно нещодавно з ініціативи ООН і ЮНЕСКО, щоб нагадати людям про необхідність промовляти слова подяки не лише один раз на рік. Окрім того 21 вересня відзначають ще одне схоже свято - Всесвітній день Вдячності.

«Спасибі», «дякую», «данке», «мерсі», «сенк-ю», «граціе», «благодарю» - слова вдячності вимовляються людьми здебільшого автоматично та беземоційно. Що означають ці слова для нас: звичну формальність задля ввічливості, чи щось нематеріальне та духовне?

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними «пестощами» і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному «дякую», тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

«Считается, что русское слово «спасибо» родилось в 16 веке из часто произносимого словосочетания «спаси Бог».

 Интересно, что и корни английского аналога — Тhank you — также уходят гораздо глубже простой благодарности. Это говорит о том, что и русское «спасибо», и «спасибо», произнесенные практически на всех языках мира, имели и имеют чрезвычайно важное значение для культуры любого народа.»

Власне слово «спасибі» - сходяться в думці більшість мовознавців - походить від слів «Спаси Біг», «Врятуй Боже». А от українське «дякую» має більш складне походження. Філологи твердять, що це ніщо інше, як запозичення з польської мови - де вимовляється, як «дзенькую». А от поляки своє подячне слово перейняли від німців. Отже німецьке «данке», запевняють словесники, - німецького походження. Це слово, у різних варіантах, є спільним для багатьох східнослов'янських мов.

Дякую, говорять, до кишені не покладеш, і на хліб не намастиш. Проте психологи певні - це слово володіє особливою силою та енергетикою. З їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - те, без чого наше життя стало б мізерним і похмурим. Слово - це своєрідний контакт. Ми можемо віддячувати та пестити когось руками, а можемо й словами.

Недарма в багатьох туристичних путівниках і настановах туристам часто вказується: слово «дякую», вимовлене навіть з акцентом на мові країни перебування, підвищує швидкість, якість обслуговування, допомагає налагодити спокійний і приємний відпочинок.

Відмітимо і ми: 11 січня - всесвітній день «С П А С И Б І!». Проведемо невелике дослідження: покладіть у символічну кишеньку фішку, коли почуєте в свою адресу слово щирого спасибі, або комусь подякуєте. Одна умова – починаємо і завершуємо опівночі (перерахувати можна тільки на наступний день).

Магічні властивості слова “дякую”

Найсвітлітліше і ввічливе свято покликане навчити нас не боятися і не соромитися дякувати оточуючим, світу і самим собі. Слова вдячності здатні покращити настрій, підвищити взаєморозуміння і зарядити позитивними емоціями. Слово “дякую”, як вважають психологи, володіє магічними властивостями, воно може заспокоїти і зігріти своєю теплотою. Слово “дякую” є своєрідним усним “погладжуванням”. Вираз подяки, на думку фахівців, покращує здоров’я як адресату, так і тому, хто виражає свої почуття. Однак справжня вдячність, яка може принести користь, повинна йти тільки від чистого серця. Слова подяки, особливо “дякую”, позитивно впливають на емоційний стан і розумову діяльність людини. Вираз “дякую” застосовувати в житті легко, він дуже простий і щирий і є провідником встановлення теплих доброзичливих відносин. Як писала відомий американський психолог Вірджинія Сатір, людям для виживання потрібно 4 обійми на день, для підтримки — 8 обіймів, а для росту — 12 обіймів на день. Не соромтеся подякувати мамі або дружині за приготований сніданок, випадкового перехожого – за те, що притримав перед вами двері, колегу – за надану послугу. Як і в будь-якій справі, тут важлива практика. Чим частіше ви будете дякувати, тим більш вільно і щиро буде звучати ваше “дякую”.

Подорож у країну «Спасибі»

Ведучий: Сьогодні ми відзначаємо самий «ввічливий» день в році. Всесвітній день «Дякую». Спасибі - слово не просте, а чарівне.

Всесвітній день «Дякую»

сьогодні відзначаємо

І говоримо: Дякую!

Всім, хто нас оточує

Нехай в цей день - спасибі

За все і всім ми скажемо

Бути ввічливим - приємно

І це знає кожен!

ведучий: Отже, ми вирушаємо в чарівну країну «Спасибі». Але шлях туди чекає нелегкий. Доведеться впоратися з багатьма випробуваннями. Ви готові? Тоді в дорогу.

звучить музика

Діти йдуть за ведучим «змійкою»

Гра "Змійка"

Треба пройти змійкою, не зачепивши перешкоди

ведучий: Хлопці, ми дійшли до болота. Пройти через нього можна тільки за допомогою добрих слів. Ви знаєте такі слова?

Діти називають слова і роблять крок вперед

ведучий: Молодці, хлопці, болото ми здолали, але хто це поспішає нам на зустріч?

звучить музика

Виходить баба Яга

Баба Яга: Куди, півники прямуєте?

ведучий: У чарівну країну «Спасибі»

Баба Яга: Ну, пройти туди ви зможете, якщо впораєтеся з моїми завданнями.

Гра "Докажи слівце"

1. Стане навіть крижана брила від слова теплого. (спасибі).

2. Зазеленіє навіть пень, коли почує. (добрий день).

3. Якщо більше їсти не в силах, скажімо мамі ми. (спасибі).

4. Хлопчик ввічливий і розвинений каже, зустрічаючись. (Доброго дня).

5. Коли нас лають за витівки, говоримо. (Вибачте будь ласка)

6. І у Франції і в Данії на прощання говорять. (до побачення).

Баба Яга: Ну що ж, з цим завданням ви впоралися. А зараз трохи розімнемося

Естафета «Звірята»

Гравці діляться на 2 команди по 4 людини. Гравці зображують звірів. Ті, хто стоїть першими - "ведмеді", другі - "вовки", треті - "лисиці", четверті - "зайці". За командою ведучого учасники команд повинні добігти, доскочити, дошкандибав до кеглі, як це роблять справжні звірі. Поклонитися кеглі, сказати спасибі і бігом повернутися назад.

Баба Яга: І з цим завданням ви впоралися. Але є у мене чарівне деревце, правда той усох. Зумієте його оживити, тоді відпущу вас

Гра "Чарівне дерево"

Діти згадують добрі слова, ведучий записує їх на приготованих заздалегідь зелених листочках і вішає на дерево.

Баба Яга: Ось це справжнє диво. Щасливої \u200b\u200bвам дороги.

звучить музика

Відкривається завіса.

Діти опиняються в країні «Спасибі». Їх зустрічає Королева цієї країни

Королева: Привіт, хлопці, ви відмінно впоралися з усіма завданнями. Ласкаво просимо в країну «Спасибі». Тут живуть найдобріші, найвеселіші і самі ввічливі діти. Такі, як ви. Ви ж ввічливі? Зараз ми це перевіримо.

загадки

Плиска з бережка

Впустила черв'яка,

І за частування риба

Їй пробулькал. (Спасибі)

До Восьминіжка Камбала

У понеділок запливла,

А у вівторок на прощання

Їй сказала. (До побачення)

Зустрівши зайчика, їжак-сусід

Каже йому. (Вітання)

А його сусід вухатий

Відповідає: «Їжачок ,. (Здрастуй)

Незграбний песик Костик

Мишці настав на хвостик.

Посварилися б вони,

Але сказав він. (Вибач)

Товста корова Лула

Їла сіно і чхнула.

Щоб не чхала знову,

Ми їй скажемо. (Будь здорова)

Каже Лиса Мотрона:

«Віддавай мені сир, ворона!

Сир великий, а ти мала!

Всім скажу, що не дала! »

Ти, Лиса, що не скаржся,

А скажи. (Будь ласка)

Королева: Молодці, хлопці. На пам'ять про вашому подорожі я хочу подарувати вам ось такі емблеми-значки. Не забудьте подякувати сьогодні всіх, хто поруч з вами. І пам'ятайте: «Спасибі» - це слово-світлячок, скажеш його і на душі стає світліше і тепліше, говорите його частіше.

ведучий: Хлопці, наше подорож підійшла до кінця. Що треба сказати на прощання Королеві країни «Спасибі»? (до побачення, дякую)

Звучить музика.

Королева йде.

Завіса закривається.

Ведучий роздає дітям емблеми-значки

і пропонує подарувати їх всім співробітникам і сказати спасибі.

цілі:

·         познайомити дітей з історією свята, значенням важливих слів, доброта, дружба, правилами поведінки,

·         виховувати почуття згуртованості, взаємодопомоги, поваги до оточуючих людей,

Обладнання: добірка музики, презентації, мультфільм, костюми.

Захід проходив в актовому залі, учні 7 класів, розповіли і показали хлопцям з дитячого саду, учням початкових класів історію "Чарівних слів".

Показ мультфільму "Дякуємо". (Не представлений, тому що має великий обсяг, знаходиться у автора статті)

Учитель: Ось виявляється яке чудове слово "Дякую". Від нього всім стає світліше, сонце посміхається, всі справи добрі здійснюються.

Веселе свято - День спасибі!
Від добрих сонячних посмішок

Спасибі! нехай звучить всюди,
Спасибі - маленьке диво,
Заряд тепла в твоїх руках!

Вимови, як заклинання,
Добра і щастя побажання,
Тобі подарує новий друг!

Учитель: А як здорово, коли ми всі разом, і давайте зараз заспіваємо чудову пісню про дружбу "Ти та я, та ми з тобою".

1 учень. Психологи з'ясували, що слова подяки позитивно впливають на людину, на його емоційний стан і розумову діяльність. А слово "спасибі" з усіх вдячних слів найбільш вдячна!

2 учень. Його легко застосовувати в житті, воно дуже просте і щире. Звичайно, якщо йде від душі, від серця, переповненого вдячністю. Тільки в цьому випадку воно зіграє свою чарівну роль. Слово "спасибі" - провідник встановлення теплих доброзичливих відносин.

1 учень. Сьогодні - всесвітній день самого важливого слова на будь-якій мові - слова "дякую".

Показ презентації "Спасибі на різних мовах світу". презентація

Арабська: Shoukran (шукран)
Англійська: Тhank you (Сенк ю)

Гавайський: Mahalo (махало)
Грецький: Evkaristo (ефхарісто)

Монгольський: Vayarla (Вайала)

Данська: Tak (цак)

Ісландський: Takk (таак)
Італійський: Grazie (грацие)
Іспанська: Gracias (Грасіас)

Латвійський: Paldies (палдіс)
Литовський: Kob chie (коб чи)

Німецький: Danke schon (данке шон)

Румунський: Multimesk (малтімеск)

Татарський: Rekhmet (рехмет)

Французький: Merci beaucoups (мерсі боку)

учитель: Хлопці, а які чарівні слова Ви ще знаєте? "Спасибі", "Будь ласка", "Дякую", "Вибачте" і т.д. Але завжди ми всі так уважні один до одного, може, бувають у вас і такі випадки? ...

Друзі, ось вам про всяк випадок
Вірші про школяра одному
Його звуть ... а втім,
Ми краще тут його не назву.

3 учень.

"Спасибі", "Здрастуйте", "Вибачте"
Вимовляти він не звик.
Простого слова "вибачте"
Чи не здолав його мову.

2 учень.

Чи не скаже він друзям по школі
Альоша, Петя, Ваня, Толя.
Своїх друзів кличе він тільки
Альошка, Петька, Ванька, Толька.

3 учень.

А, може бути, він вам знаком
І ви зустрічалися з ним де-небудь,
Тоді скажіть нам про нього,
А ми ... Ми скажемо вам "спасибі".

Учитель: Напевно серед нас немає таких хлопців, ось зараз ми і перевіримо. Давайте пограємо. Я буду читати розповідь, а ви, коли потрібно вставляйте в мою розповідь ввічливі слова (хором).

"Одного разу Вова Крючков поїхав на автобусі. У автобусі він сів біля вікна і з задоволенням розглядав вулиці. Раптом в автобус увійшла жінка з дитиною. Вова встав і сказав їй:" Сідайте ... (хором-ласка). Жінка була дуже ввічлива, подякувала Вову: ... (спасибі). Раптом автобус несподівано зупинився. Вова мало не впав і сильно штовхнув чоловіка. Чоловік хотів розсердитися, але Вова швидко сказав: ... (Вибачте, будь ласка)

учитель:Ну що ж, ви знаєте ввічливі слова. Не соромтеся вживати їх частіше.

Показ презентації "Всесвітній день спасибі". презентація

4 учень. Одного разу люди придумали 11 січня відзначати свято "Всесвітній день" спасибі ". У стародавні часи наші предки, кажучи слова подяки, використовували тільки дієслово "дякувати": вони вимовляли: «Дякую!", "Дякую!". Так було за часів, коли на нашій землі панувало язичництво. Коли ж прийшло християнство, слово "дякую" замінили на "дякую".

5 учень. Походження цього російського слова прекрасно і піднесено!

Народилося воно в XVI-му столітті зі словосполучення "спаси Бог". У ці два слова наші предки вкладали набагато більше, ніж просто подяку. Воно дуже нагадує побажання - побажання порятунку, звернення до Бога, Його милує і спасає силі. Згодом вираз перетворилося, скоротилося. І на світ з'явилося всім нам знайоме з дитинства слово "дякую".

6 учень. Самим ввічливим і великим містом світу вважається Нью-Йорк - тут найчастіше вимовляють "спасибі". Москва зайняла 30 місце в рейтингу ввічливості серед 42 "великих" міст.

7 учень. Вдячний чоловік уважний і відкритий до людей, він помічає будь-яку послугу, зроблену для нього. Він готовий відплатити тією ж монетою доброти і чуйності, яку отримав від інших.

8 учень. Всі ми прекрасно усвідомлюємо значення хороших манер, їх необхідність в повсякденному житті, але велику частину подяк ми висловлюємо, як би ненароком, не замислюючись про їхній зміст. Однак, слова подяки володіють магічними властивостями - з їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - то, без чого наше життя стало б нудним і похмурим.

6 учень. Як трапляється, що одна людина вдячний, а інший - ні? Від чого це залежить? Від розуму, серця, виховання?

Виконується пісня "Що таке доброта". Музичні програми. презентація

7 учень. Подяка може бути виражена поглядом, посмішкою і жестом, що називається - "вдячність без слів". Подарунок, що так актуально в свята, теж часом служить гідним способом віддячити. Але найчастіше ми говоримо це просте слово з таким великим значенням - "спасибі".

Спасибі! - так звучить добро,
І слово кожен це знає,
Але так сталося, що воно,
Сьогодні привід є сказати,
Спасибі! Тим, хто поруч з нами,
Щоб веселіше стало мамі,
І навіть братові, иль сестрі,
Розтане лід образи незабаром.
Відкрию таємницю вам друзі:
Даруйте їх рідним і близьким!

Виконується танець Маленьких каченят ". Музичні програми.

Гра "Докажи слівце" (проводить вчитель).

А зараз ми пограємо, дізнаємося у вас, чи знаєте ви "Чарівні слова"?

Розтане навіть крижана брила від слова теплого ... (Спасибі)

Зазеленіє навіть пень, коли почує ... (Добрий день)

Якщо більше їсти не в силах, скажімо мамі ми .... (Спасибі)

Хлопчик ввічливий і розвинений каже, зустрічаючись ... (Привіт)

Коли нас лають за витівки, говоримо ... (Вибачте, будь ласка)

І у Франції і в Данії на прощання говорять ... (До побачення)

10 учень.

Веселе свято - День СПАСИБІ!
Всіх подяк не злічити,
Від добрих сонячних посмішок
Забилися в кут зло і помста.

СПАСИБІ! нехай звучить всюди,
На всій Планеті добрий знак,
СПАСИБІ - маленьке диво,
Заряд тепла в твоїх руках!

Вимови, як заклинання.
І ти відчуєш, як раптом,
Добра і щастя побажання,
Тобі подарує новий друг!

Навіть діти знають: некрасиво
Не сказати за доброту "Спасибі!"
Це слово з дитинства нам знайоме
І звучить на вулиці і вдома.

Але часом його ми забуваємо,
І у відповідь лише радісно киваємо ...
І вже гідні нашої жалості
Тихі "Спасибі" і "Будь ласка".
І не кожен згадувати готовий
Сенс сокровенних добрих слів.

У слові "дякую" величезна сила
І оживає вода від нього,
Пораненої птаху дає воно крила,
І з землі проростає паросток.

Будь в цей день вдячний ти світу,
У свято "спасибі" ти душу відкрий,
Лід розтопити, прибери в серце зиму,
Знітиться будь в цей час розбрат!

Ми побажаємо тобі бути коханим,
Міцної сім'ї та успіхів у праці.
Ти говори всім по-частіше "спасибі"
І будуть раді тобі на Землі!

14 учень. Подякуйте сьогодні всіх, хто поруч з Вами, всіх, кого любите і цінуєте. І пам'ятайте: "спасибі" - це слово-світлячок, так зігрійте ж сьогодні близьких вам людей!

Учитель. Не тільки слова повинні бути у нас добрими, але і вчинки, щоб за них не доводилося червоніти ні нам, ні батькам нашим, ні друзям. Виховані діти ніколи не будуть жартувати над фізичними недоліками своїх товаришів, сміятися над ними.

Очі у Саші великі,
Наш Саш короткозорий.
Лікар прописав йому окуляри
За правилами науки.

Відшліфували в майстерні
Два скельця на славу,
Потім дбайливою рукою
Їх вставили в оправу.

Окуляри вклали майстра
В коробку з пластмаси,
І Сашин дідусь вчора
Їх отримав біля каси.

Але про окуляри хлопцям всім
Відомо стало відразу.
Вони кричать йому: "Навіщо
Тобі чотири ока?

Саша, Саша - водолаз!
У тебе дві пари очей.
Тільки ти, в окулярах,
Стеклами не хвалився! "

Заплакав Саша від сорому,
Уткнувся носом в стіну.
- Ні, - каже він, - ніколи,
Очок я не одягну!

Але мати втішила його:
- Очок носити не соромно.
Все треба робити для того,
Щоб краще було видно!

Учитель. А зараз ми вам розповімо історію про хлопчика Дмитрика, як він ввічливими словами врятував від страшної хвороби всю свою сім'ю. Дивіться уважно, запам'ятовуйте рецепт.

Маленький Дмитрик ніколи не говорив "дякую" і "будь ласка". Кожен день, з ранку і до вечора, лунали його вимоги:
- Пограй зі мною! Порісуйте зі мною! Дай мені олівці! - кричав хлопчик старшому братові Віті.
- Мама, купи мені заводну машину!
- Бабуся, дай мені попити! Принеси їжу в мою кімнату!
- Дідусь, почитай мені казки!
Така поведінка Діми дуже засмучувало його рідних, однак вони ніколи ні в чому не відмовляли йому і виконували всі його вимоги.
Мама, постійно нагадувала хлопчикові про те, що треба бути ввічливим і говорити, "будь ласка", коли, про щось просиш, і - "спасибі", коли дякуєш.
"Навіщо я буду говорити ці слова?" - думав Дмитрик. - "Я і без них отримую те, що хочу".
Якийсь час, хлопчик продовжував розбудовувати близьких неповажних зверненням ... Але одного разу, вони вирішили його провчити ... Якось, Діма повернувся додому зі школи. Був звичайний день, нічим не відрізняється від інших днів. Хлопчик скинув свій рюкзак і як завжди після повернення додому, пішов на кухню, де бабуся готувала обід.
- Бабуся, я голодний, дай мені що-небудь поїсти, - зажадав він.
- Вітя, підемо грати в морський бій, - крикнув Діма, проходячи повз кімнату брата.
- Дідусь, я залишив свій рюкзак в коридорі, принеси його сюди!
Діма був впевнений, що бабуся, дідусь і брат зроблять все, що він їм сказав, тому що так було завжди. Він сидів у своїй кімнаті і чекав. Час минав, але нічого не відбувалося. Не витримавши, Діма вибіг з кімнати, подивитися, що відбувається. Кожен знаходився на своєму колишньому місці і не поспішав виконувати його накази.
"Вітя, ти, чому не йдеш грати зі мною !? Бабуся, я хочу їсти! Дідусь, де мій рюкзак !? " - обурювався хлопчик. Однак ніхто не звертав уваги на його прохання. Всі продовжували займатися своїми справами. Рідні вели себе так, як ніби не бачили і не чули хлопчика. Діма зніяковів і навіть засмутився. "Чому ніхто не відповідає на мої прохання? Щось тут не так ", - міркував він. - "Може бути, вони захворіли, якийсь страшною хворобою, через яку перестали чути і бачити мене?" Від цих думок Дімі стало страшно ...
Коли мама повернулася з роботи, Діма вибіг їй назустріч:
- Мама, мама, сталося, жахливе ...
- Що трапилося, синку? Чому ти так схвильований? - запитала мама.
- Дідусь, бабуся і Вітя захворіли страшною хворобою, - випалив син.
- Що це за хвороба?
- Вони не чують і не бачать мене, - сказав хлопчик.
- Так, що ти говориш, - здивувалася мама. Чому ти так вирішив?
- Тому що, сьогодні весь день вони мене не помічають і коли я їх, про щось прошу, вони не відповідають, і не роблять того, про що я їх попросив. Мамочка, що нам тепер робити?
Мати з посмішкою подивилася на сина:
- Скажи, синку, ти пам'ятаєш "ввічливі" слова, яким я тебе вчила?
- Звичайно, пам'ятаю: "спасибі" і "будь ласка". А при чому тут це? - дивувався Діма.
- А при тому. Чи говорив ти дідусеві, бабусі і брату ввічливе слово "будь ласка", коли про щось їх просив? - поцікавилася мама.
- Ні-і-і-і, - зніяковіло відповів син.
- Ось бачиш, - сказала мама з докором. - Тому твої рідні не бачили тебе і не чули твоїх прохань, і не відповідали на них.
- Так значить, вони не хворі і все бачать і чують?
- Звичайно, і ти можеш прямо зараз в цьому переконатися.
- Як? - поцікавився Діма.
- Піди і попроси у них, все, про що ти просив раніше, тільки тепер не забувай говорити ввічливі слова "будь ласка" і "спасибі".
Діма підбіг до брата, ввічливо сказав: "Вітя, пограй зі мною, будь ласка" і завмер в очікуванні. "Звичайно, пограю", - з готовністю відгукнувся брат. Ввічливе слово "будь ласка" подіяло на Вітю.
Діма радісно побіг до бабусі: "Бабусю, погодуй мене, будь ласка". "Звичайно, онучок, зараз я тебе нагодую". "Знову допомогло ввічливе слово!" - радів хлопчик, - "тепер залишилося перевірити дідуся".
"Дідусь, принеси, будь ласка, мій рюкзак, а то він такий важкий". "Зараз, мій дорогий, принесу", - відгукнувся дідусь. "Спасибі, дідусю!" - подякував Діма у відповідь.
Діма не міг повірити в диво, яке сталося на його очах. Все так просто! Потрібно всього лише вимовити ввічливе слово "будь ласка", коли, про щось просиш, і ти отримаєш, то про що просив. А коли отримуєш, потрібно не забути сказати "спасибі".
Діма добре запам'ятав цей урок. З тих пір, він завжди всім говорив "будь ласка" і "спасибі".

Спасибі! - так звучить добро,
І слово кожен це знає,
Але так сталося, що воно,
Все рідше з губ людей злітає.
Сьогодні привід є сказати,
Спасибі! тим, хто поруч з нами,
Легко трохи добрішими стати,
Щоб веселіше стало мамі,
І навіть братові, иль сестрі,
З ким ми буваємо часто в сварці,
Сказати спасибі! і в теплі,
Розтане лід образи незабаром.
Відкрию таємницю вам друзі:
Вся сила слова в наших думках -
Без добрих слів ніяк не можна,
Даруйте їх рідним і близьким!

Учитель. Наше свято підійшло до кінця. Я сподіваюся, Ви все зрозуміли і ввічливі слова для вас стануть хорошими друзями! І знайте, що доброта це величезна сила.